Вадим Алешин (vakin) wrote,
Вадим Алешин
vakin

Художник, архітектор, композитор, поет Флоріан Юр'єв



Флоріан Ілліч Юр'єв (Florian da Kirengi (Yuryev); нар. 11 серпня 1929, м. Киренськ, Іркутська область, Росія) — український педагог, художник, архітектор, композитор, мистецтвознавець, науковець, кольорист, майстер-художник скрипкових музичних інструментів, кандидат мистецтвознавства, поет, заслужений працівник культури України, громадський діяч.


Біографія

Походження

Флоріан Юр'єв народився в Сибірі. Його мати — Марія Іванівна Большак, представниця древнього тунгуського роду, з якою ув'язнений батько Флоріана — Ілья Юр'єв (Ілля Захар'їн-Юр'єв), інтелігент — за освітою біолог, переслідуваний радянською владою за наукову роботу по генетиці, одружився під час перебування на засланні.

Освіта

Флоріан закінчив Іркутське училище мистецтв, Київський художній інститут (графік, 1956), аспірантуру Московського поліграфічного інституту (спеціальність — мистецтвознавство) (1974), докторантуру Львівського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова (1980).


Флоріан Юр'єв з донькою

Захистив кандидатську дисертацію в 1974 році, представив до захисту докторську дисертацію в 1980 році, але через ідеологічні мотиви — «за намагання науково обґрунтувати абстракціонізм» — вона не була допущена до захисту.

Скрипковій справі навчався:

* у місті Києві у майстрів Феодосія Драпія, Никифора Лупича, Івана Бітуса;
* у місті Москва у майстра Юрія Почекіна;
* в Італії у представника кремонської школи майстра Джиобатта Морассі;
* в штаті Нью-Джерсі (США) у відомого майстра Романа Маца.

Композиції навчився в класах видатних українських композиторів народного артиста СРСР Андрія Яковича Штогаренка, Юдіф Григорівни Рожавської.

Клас вокалу проходив у видатного соліста-вокаліста, провідного баса Київської опери, педагога Київської консерваторії, заслуженого діяча мистецтв України Олександра Олександровича Гродзинського.


Скульптура Флоріана Ілліча Юр'єва роботи скульптора Бориса Довганя

Офіційна діяльність

* 1956–1976 — кар'єра від старшого до головного архітектора інституту Київпроект;
* 1976–1991 — викладач, доцент Київського відділення Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова (тепер — Українська академія друкарства), графічний факультет. Юр'єв, як талановитий педагог, виховав понад 300 учнів: самобутніх, яскравих, вдячних. Серед них вирізняється Микола Залевський,випускник 1976 року, який згодом оселився в Америці. Своїми непересічними творами шанують вчителя Юрій Новіков, Стефан-Арпад Мадяр, Михайло Мастикаш та інші.;
* 1991 — по сьогодні — Інститут екогігієни та токсикології ім. Л. І. Медведя АМН України, науковий співробітник.

Членство у спілках

* Національна спілка архітекторів України (1956);
* Національна спілка художників України (1970);
* Національна всеукраїнська музична спілка (1992);
* Почесний член «Союза скрипичных Мастеров-Художников России»;
* Член Міжнародної асоціації кольористів.

Громадська діяльність

* Засновник та віце-президент Міжнародної Академії «Modus coloris»;
* Голова Асоціації майстрів-художників по виготовленню смичкових музичних інструментів Національної всеукраїнської музичної спілки;
* Очільник науково-дослідної лабораторії Національної всеукраїнської музичної спілки.


Творча діяльність

Флоріан Ілліч Юр'єв надзвичайно творчо різносторонньо обдарована людина та вражає різноманітністю своєї діяльності. Він відомий своїми творчими досягненнями як:

Архітектор-художник

Найбільш відомими його роботами є:

* Герб Києва — геральдичний символ столиці України міста Києва.


Герб Києва (1995)

* Проект мікрорайону «Нивки-3» масиву «Нивки» у Києві;
* Багатофункціональна трьохповерхова споруда, в якій знаходяться верхній зал (вестибюль) метро «Хрещатик», декілька ресторанів та інші заклади;


Вигляд зліва


Вигляд справа

* Будинок Український інститут науково-технічної та економічної інформації МОН України (біля станції метро «Либідська», відомий у Києві і Україні як «Літаюча тарілка»)[7].


ua.news/


Будинок у Києві «Літаюча тарілка» архітектора Юр'єва Ф. І. (ракурс справа)


Будинок у Києві «Літаюча тарілка» архітектора Юр'єва Ф. І. (ракурс зліва)


Проект конференц залу (Світлотеатру)


«Літаюча тарілка», збудована в 1978 році за проектом архітектора Юр'єва, яка й досі вражає своєю оригінальністю — символ нескореної творчої вдачі митця, його протесту проти сірості, одноманітності та примітивізму епохи типового проектування.

Проектуючи конференц-зал Інституту інформації, Юр'єв передбачав, що, завдяки світлодинамічній установці, він буде використовуватися і як «Світлотеатр», в якому будуть об'єднані музика, світло і колір.

За проект цієї споруди Флоріан Юр'єв одержав нагороду «За новаторство в архітектурі».

* Пам'ятники: Папі Римському Івану Павлу ІІ у Києві (2002), «Художники-жертви репресій» (1996), поету-дисиденту Василю Стусу та всесвітньо відомому співаку Борису Гмирі (), а також (в співавторстві зі скульптором Борисом Довганем) меморіали загиблим воїнам та близько 100 пам'ятників на місці поховання видатних державних, громадських і творчих діячів України та меморіальні дошки на будинках.


Барельєф Тараса Шевченка, створений Юр'євим до 200-ліття з дня народження поета


«Художники-жертви репресій»


Надгробок Миколи Матеюка


Меморіальна дошка Борису Антоненку-Давидовичу (Київ)



Вчений-кольорист

З кінця 1950-х років, поряд з діяльністю архітектора та заняттям музикою, Ф. Юр'єв починає працювати над своєю теорією «музики кольору», де теоретичний аналіз колірного сприйняття та його віддзеркалення в мистецтві поєднувався із проблематикою «кольоромузики», синтезу звуку та зображення[12].


Сторінка книги Ф. Юр'єва про кольористику

У 1962 році він підготував до друку монографію «Музика кольору», яка через звинувачення в «абстракціонізмі» вийшла у світ лише через десять років.

Тоді ж, у 1962-му, було знищено багато малярських робіт художника, що через колірні сполучення та гармонії підтверджували й демонстрували його теоретичні дослідження колоризму.

Зокрема, одним із перших у світі він довів органічну природу кольоросприйняття, що забезпечується наявністю двох кольорових та одного чорно-білого каналів бачення у зорових нервах людини.

Відкинута офіційною радянською наукою, ця теорія через десятиліття була підтверджена дослідженнями англійських вчених-фізіологів, що на початку 1980-х pp. отримали за неї Нобелівську премію.

Флоріан Юр'єв розглядає кольоропис як самостійний спосіб художнього мислення, де колірні гармонії за своїми засадами близькі до гармоній музичних. Звідси ж — ідея музики кольору.

В своїх художніх картинах цього напрямку Юр'єв постає і як художник, і як вчений-кольорознавець і як музикант.


Йоган-Себастьян Бах


Ігор Стравінський


Арнольд Шонберг


Йому належить і оригінальний метод колірної фонетичної транскрипції, який може бути застосований до всіх мов, а також для колірного запису музичних творів. У ній художник поєднує звуки, зображення та слова, додаючи до кольору та музики мистецтво поезії.


Сім слів Спасителя на хресті

Про це в одному з інтерв'ю розповів сам автор: «Цей метод виник з мого захоплення поезією. Я писав вірші, тож спробував структурувати їх за допомогою кольору. Колірні рядки складались у картину. Час перетворювався на простір. Якщо вірш розгортається в часі, то його колірний еквівалент можна осягнути миттєво, єдиним поглядом! Я почав перекладати на кольори вірші інших поетів. Виявилося, що кожний великий поет має свій характерний набір кольорів»[14].

Свої колірні композиції він називає «модусами», наголошуючи на їхній «інструментальній» функції — як засобу осягнення твору, як шляху, що поєднує візуальні, символічні, комунікативні, емоційно-виразні складові.

Флоріан Юр'єв ввів в мистецтвознавство терміни: «кольоропис», «цветопись», «colour writing», «modus coloris», «музыка цвета» («music of color»).

Кольористичну концепцію «колір-образ» («цвет-образ», «modus coloris») Юр'єв доповідав на трьох міжнародних форумах кольористів: у Москві (Росія, 1947), Прінстоні (США, 1992) та Будапешті (Угорщина, 1993) і отримав загальне схвалення та нагороди.

Флоріан Ілліч Юр'єв засновник і віце-президент Міжнародної Академії «MODUS COLORIS», яка офіційно зареєстрован в Україні.

Більше 20 років Юр'єв читав курс «Художнє кольоробачення» в Поліграфічному інституті.

В 1998 році ім'я Флоріана Юр'єва було занесено в два престижні довідники: «Міжнародний директорій видатних внесків у сучасне суспільство» Американського біографічного інституту та енциклопедію «Хто є хто між інтелектуалів» Міжнародного біографічного центру в Кембриджі (Велика Британія) — таким чином підтвердживши його досягнення в галузі кольористики, архітектури, живопису, музики та музичної акустики.


Музикант. Композитор

Ще студентом Іркутського художнього училища Флоріан Юр'єв написав музичну фантазію «Боярин Орша» для альта, виконав її у 1948 році на олімпіаді молодих музикантів Східного Сибіру і отримав першу премію.

З кінця 1950-х Ф. Юр'єв починає працювати над своєю теорією «музики кольору», де теоретичний аналіз колірного сприйняття та його віддзеркалення в мистецтві поєднувався із проблематикою «кольоромузики», синтезу звуку та зображення.

У 1962 році він підготував до друку монографію «Музика кольору», яка через звинувачення в «абстракціонізмі» вийшла у світ лише через десять років

Ідеями «світлотеатру» були пройняті і його концерти «музики кольору», що з успіхом пройшли у Києві в 1964, 1965 та у 1972 роках.

Юр'єву належить і оригінальний метод колірної фонетичної транскрипції, який може бути застосований для колірного запису музичних творів. У ній Юр'єв поєднує звуки, зображення та слова, додаючи до кольору та музики мистецтво поезії.

У 2006 році з ініціативи меценатського культурологічного проекту ЕКОГІНТОКС вийшла книга «Флоріан Юр'єв. Ріка часів»[15], присвячена його творчості музиканта та скрипкового майстра. В ній надруковано його вокально-інструментальну сюїту, над якою він працював з 1950-х рр., поклавши на музику поряд із своїми віршами сонети Шекспіра, поезії Тараса Шевченка, Франсуа Війона, Павла Тичини, Олександра Блока, Івана Драча, Бориса Олійника …

Флоріану Юр'єву належить також світлосимфонія «Жар-птиця».


Свідоцтво про авторство і перша сторінка книги Ф. Юр'єва «Ріка часів»


Кольоромузика Ф. Юр'єва (приклад)


Розшифровка музики О. Скрябіна (фрагмент)


Кольоропис поезії «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами» Т. Шевченка


Кольоропис поезії Бориса Олійника



Художник

Найбільша виставка картин Ф. Юр'єва як художника, якщо взагалі можна виділити окремо (від архітектора, музиканта-композитора, поета чи скрипкового майстра) цю грань творчості митця, відбулася 2001 року в будинку Спілки архітекторів України в Києві.

«За картинами Юр'єва можна було спостерігати, який шлях пройшов художник — від полутонів лірично-реалістичного сприйняття оточуючого світу до чистих кольорів та чітких ліній філософського, узагальненого погляду на історію та сучасність» і «… до народження та утвердження нового напрямку сучасного живопису, який сам його автор та засновник — Флоріан Юр'єв — називає „кольоротворні образи“. В картинах цього напрямку Юр'єв постає і як художник, і як вчений-кольорознавець»[16]

Обидва напрямки зображувального мистецтва присутні в творчості Юр'єва і до сьогодні.

В радянський період, в період боротьби з «абстракціонізмом», частина творів Юр'єва була знищена — хоча художник уникає цього терміну, вживаючи слова: «…непредметний стиль».

Стиль «кольоротворні образи»:


Авраам - батько трьох релігій (іудаїзму,ісламу та християнства)


Трійця кольорозавітна


Кольорообраз Вінсента ван Гога


Кольорообраз Василя Стуса


Кольорообраз вождя


Кольорообраз Народ і партія - єдині


Кольорообрази Мандельштама та Маяковського


Хрест розп'яття на звізді


Душа Майлс Дейвіса



Майстер-художник скрипкових музичних інструментів


www.forumklassika.ru

Флоріан Юр'єв більше тридцяти років присвятив вивченню класичної італійської традиції виготовлення скрипок, відродженню цієї традиції в Україні.

Його вчителями були Юрій Почекін, представник кремонської школи Джіобатта Морассі.

Мало хто володіє таким об'ємом енциклопедичних знань в галузі скрипкового дизайну.

Протягом 10 років він читав в Інституті підвищення кваліфікації працівників культури курс: «Історія скрипкового мистецтва. Видатні майстри 16-20століть».

Він є головою Асоціації скрипкових майстрів-художників, постійний член експертної комісії Міністерства культури та мистецтв України.


Скрипка «Ольга».

Юр'єв доказує, що потрібно зберегти акустичі якості класичних інструментів та розвивати їх у відповідності з вимогами нової музики, нових виконавців, в умовах акустики великих залів.

Цим і займається науково-дослідна лабораторія акустики смичкових інструментів, керівником якої є Флоріан Юр'єв.

Презинтація перших чотирьох інструментів (двох скрипок, альта і віолончелі), виготовлених Юр'євим у 1999–2003 роках відбулася 2004-го року у Київській консерваторії квартетом артистів імені М. Лисенка.

Свої скрипки і вілончелі Флоріан Юр'єв називає «модусами», що носять імена відомих осіб (композиторів, артистів, …).

Їх досконале звучання підтверджене відомими музикантами: О. Криса, О. Макаренко, А. Баженов, Г. Сафонов, Б. Которович та іншими.

Інструменти Юр'єва мають не тільки звукову та акустичну довершеність, а й вишукану естетичність форми, головки інструментів завершують скульптури.

Флоріан Юр'єв пропонує як результат своїх наукових досліджень (нові технології) використовувати для створення музичних інструментів не рідкісні породи дерев («хазефіхте»-альпійська ялина), як це відбувається зараз і було раніше, а загально доступну спеціально оброблену деревену та штучні матеріали.

19 грудня 2009 року в залі Національної опери України відбувся концерт камерного симфонічного оркестру «Київ-Класік» під диригуванням заслуженого діяча мистецтв, професора Германа Макаренка, де було презентовано ансамбль з 12 смичкових інструментів, створених Флоріаном Юр'євим — це був підсумок майже 20-річної роботи[17].

На сьогодні (2014) Флоріаном Іллічом Юр'євим вже створено 25 музичних інструментів (скрипки, альти, віолончелі, контрабас). В інструменти втілені науково-технологічні та художні іновації, винайдені особисто майстром Юр'євим. Ним отримано на свої винаходи 7 патентів (5 українських та 2 міжнародних).


Нагороди

* Заслужений працівник культури України (2009);
* Перша премія Конкурсу молодих виконавців Східного Сибіру за виконання на альті власного музичного твору «Боярин Орша», Іркутськ (1948);
* Cпеціальна премія Держбуду СРСР «За новаторство в архітектурі» (1980);
* За фундаментальну теорію кольоросприймання, апробовану в Принстоні (США), та внесок у гуманітарні науки і інтелектуальну діяльність Ф. Юр'єва проголошено «Людиною року» США (2000);
* Міжнародний біографічний центр, який базується в Лондоні (Велика Британія) удостоїв художника Ф. Юр'єва титулом «International Visual Artist» (Золота медаль та спеціальний диплом Doctor Of Art);
* Відзнака Міжнародного біографічного центру за особисті досягнення у світовій культурі та мистецтві (1997, Кембридж, Велика Британія);
* За нову теорію акустики смичкових інструментів та її художнє втілення Ф. Юр'єва нагороджено «Золотою медаллю імені І. А. Батова», присудженої Союзом майстрів-художників Росії (2004);
* Лауреат мистецької премії та золотої медалі Національної всеукраїнської музичної спілки «За вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, знакові досягнення, плідну творчу і науково-дослідну діяльність та інновації в галузі української школи скрипкобудування» (2009);
* Лицарський орден «Маестро» спеціального конкурсу Національної Спілки кінематографістів України (2011);
Звання «Скрипковий майстер-художник вищої кваліфікації»[18] (1995);
* 12 дипломів учасника художніх виставок у містах Києві, Москві, Будапешті;


Патенти

На творчому рахунку Юр'єва — сім авторських патентів в царині музичної акустики, що вдосконалили і надали сучасного звучання традиційним струнним інструментам (скрипці та віолончелі).

Публікації
* Музика кольору.- К.- Наука і життя.- 1962.- № 1;
* Музыка света.- К.- Музыкальная Украина.- 1971.- 107 с.
* Выразительные качества цветной иллюстрации.- М.- из-во АН СССР.- 1977
* Цвет в искусстве книги.- К.- Лыбидь.- 1987
* Украинская школа скрипичных мастеров.- К.- Украина музыкальная.- 1995
* Цветовая образность информации.- К.- из-во ин-та «Экогинтокс».
* Modus coloris // Budapest/ AIC, 7 the Congress, 1993


Джерело -
Вікіпедія
day.kyiv.ua
focus.ua


Tags: Арт, Архитектура, Киев, Мастер, Музыка, Украина, Цвет, Человек
Subscribe

Posts from This Journal “Мастер” Tag

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments