«Сад земных наслаждений» Иеронима Босха — криптоживопись, которую можно не только разглядывать, но и «читать». Святые и грешники, боги и монстры, книги, ноты, ягоды и ягодицы — все здесь выполняет функции букв, сложив которые в том или ином порядке, можно получить послание из XVI века. Не стоит недооценивать их важность, ведь иногда единственной буквы достаточно, чтобы «сад» превратился в «ад» или наоборот.
Претендуючи в 2004-2007 роках на відбудову Десятинної церкви, УПЦ КП активно апелювала до прикладу митрополита Петра Могили, вказуючи, що він не тільки провів розкопки, але й відбудував церкву.
Останні археологічні дослідження дозволяють повністю прояснити цей міф.
До часів Петра Могили повністю зберігся південно-західний кут Десятинної церкви. Наприкінці XVI - на початку XVII ст. тильний отвір був закритий дерев'яною стіною, утворивши невелику каплицю, в якій, згідно з документом 1616 р., служили лише на свята. Саме цю стару дерев'яну стіну й розібрав Могила, замінивши її на нову цегляну.
"Церква Петра Могили" являла собою всього лише невелику частину давньоруського ремонту, зроблено за кілька десятиліть до Батия і міцнішого в порівнянні зі стінами Х ст., які рухнули 1240 р.
Митрополит Петро Могила не відбудував Десятинну церкву, а законсервував залишки давнього княжого храму. Малюнок ХІХ століття ( Collapse )