January 17th, 2016

Красный

Невідома Чернігівщина: 10 природних і архітектурних перлин

Для більшості пересічних українців Чернігівщина асоціюється з княжою добою та, власне, із самим Черніговом. Дехто згадає гетьманську столицю Батурин, а хтось навіть вже побував у палацово-парковому комплексі в Качанівці та тростянецькому дендропарку. В іншому ж одна з найбільших за територією областей України залишається невідомою навіть самим місцевим жителям. Між тим тут є чудові природні об’єкти, маловідомі або ж зовсім забуті історичні місця та пам’ятки. А дерев’яна архітектура варта того, щоб про неї дізналися і належно оцінили! Пропонуємо добірку об'єктів, які мають увійти до маршрутів туристів: невідомі памятки Чернігівської області.

Дерев’яна Миколаївська церква

Храм в селі Городище – безперечно, один з наймальовничніших на Чернігівщині, та й в Україні взагалі. Мистецтвознавець, академік Григорій Логвін називав церкву шедевром архітектури світового значення. Тут використано рідкісний конструктивний спосіб зв’язку трьох зрубів, що перешкоджав осіданню масивного середнього зрубу. Побудована в 1763 році. В 1888 році була дещо перероблена, але первісна композиція збереглася. Вона наслідує традиції дерев’яної архітектури Лівобережної України 17–18 ст. Частково зберігся первісний розпис.



Адреса: с. Городище Менського р-ну.

Collapse )
Красный

"Книга, найденная в кувшинке" художника Светланы Дорошевой

Светлана Дорошева — украинский художник-иллюстратор. Родилась в Запорожье; окончила факультет романо-германской филологии. Затем переехала в Киев, где работала переводчиком, журналистом, дизайнером, была креативным директором в рекламном агентстве. Сегодня живет в Израиле.

Светлана Дорошева много лет представлялась как «художник-самоучка без специального образования», хотя сейчас, когда первый тираж её «Книги, найденной в кувшинке», кстати отнюдь недешёвой, разошёлся меньше чем за месяц, это уже совершенно не важно, никто не сомневается, что она – самый настоящий художник.


Collapse )
Настоящий вождь

Борьба с абстракционизмом в СССР

1 декабря 1962 года, Никита Хрущёв посетил выставку художников-авангардистов студии «Новая реальность» в московском Манеже, приуроченную к 30-летию московского отделения Союза художников СССР. Абстракционизм как художественное направление Хрущёву не понравился, и в СССР началась агитационная кампания против него.

Экспозиция, организованная Элием Белютиным, была частью большой выставки в Манеже, приуроченной к 30-летию Московского отделения Союза художников СССР.

Никиту Хрущёва сопровождали Михаил Суслов, Александр Шелепин и Сергей Павлов.

Хрущёв обошёл зал три раза, затем задал вопросы художникам. В частности, он спросил художников кем были их отцы, выясняя классовое происхождение. Михаил Суслов обратил внимание Хрущёва на некоторые детали картин, после чего Хрущёв начинал возмущаться, употребляя, среди прочих, такие слова как «дерьмо», «говно», «мазня»:

«Что это за лица? Вы что, рисовать не умеете? Мой внук и то лучше нарисует! … Что это такое? Вы что — мужики или педерасты проклятые, как вы можете так писать? Есть у вас совесть?»


Collapse )