Іван Миколайчук. Невідомі фото життя і смерті

Іван Миколайчук народився у червні 1941-го і помер у серпні 1987-го. Шевченківською премією його нагородили посмертно, а звання народного Іван так і не отримав. Правда, він і без того був ним.

"Я не знаю більш національного народного генія... До нього це був Довженко", - так про Миколайчука сказав Сергій Параджанов.

46 років життя. 34 ролі, 9 сценаріїв, дві режисерські роботи. Біографічна довідка.

Історична Правда пропонує підбірку фото, пов'язаних із геніальним актором, з колекції оператора ("Вавілон-ХХ", "Така пізня, така тепла осінь", "Небилиці про Івана") Юрія Гармаша.

Редакція ІП висловлює вдячність пану Юрію за те, що дозволив скористатися його фотоархівом.


Портрет Івана з портретом Івана. Фото Михайла Михалатюка (Чернівці)


З дружиною Марічкою. Фото: Михайло Михалатюк


Прем'єра "Білого птаха з чорною відзнакою" у Москві. Після заборони фільму "про бандерівців" він отримав Золотий приз 8-ого Московського кінофестивалю. І вже зимою вся Москва була у величезних рекламних плакатах, на яких, правда, важко впізнати Івана або Ларису Кадочникову. Фото: Олександр Найда


Іван Миколайчук, оператор Майя Степанова, Богдан Ступка (зіграв роль брата Ореста, яку не дозволили грати Миколайчуку), Борис Хмельницький, невідомий, Лариса Кадочникова, Юрій Іллєнко, оператор-постановник Віля Калюта біля готелю "Метрополь" у дні прем'єри "Білого птаха" в Москві. Фото: Олександр Найда


22 червня 1985 року. Луцьк. Фото: Марк Клейнерман (газета "Радянська Волинь")


В будинку літераторів у Пущі-Водиці під час написання сценарію про Миколу Лисенка


З колегою-сценаристом Іваном Драчем


Вибір натури для "Вавілону-ХХ". Житомир або Рівне. Зустріч з працівниками кінопрокату. Праворуч від Івана - художник Анатолій Мамонтов. Фото: Юрій Гармаш


На зйомках "Вавілону-ХХ". Спиною - Мальва (Люба Поліщук), на возі - Поет (Хостікоєв). За камерою - Юрій Гармаш. Фото: Георгій Горський


На зйомках "Білого птаха з чорною відзнакою". Фото: Олександр Найда


На зйомках фільму Юрія Іллєнка "Лісова пісня. Мавка". Фото: Леонід Крітенко


Іван і Федір Стригун (напарник Івана у "Пропалій грамоті") під час проб до фільму про композитора Миколу Лисенка за Івановим сценарієм. Фото: Леонід Крітенко


Іван та Юрій Іллєнко. 1982 або 1983 рік. Фото: Леонід Крітенко<


Школа в селі Брусниця, де вчився Миколайчук. В окулярах - мама. Згадує сестра Фрозина: "Іван дуже переймався тим, що не може зробити, сказати усього, чого хотів... Після чергової заборони казав: "Півжиття мені відтяли". А одного разу обурився: «І це Україна? Де ви тут бачите Україну?.." Я кажу йому: "Іване, не говори дурниць, ти ще життя не знаєш. Я за румунських ще часів жила і пам'ятаю, що не можна було й слова українського сказати! А зараз — хочеш читай, хочеш співай!". Я ж думала: молодий, нічого він не розуміє. А Іван мені, подумавши, каже: "Румуни давили тіло, а москалі вбивають душу України. Ви цього не розумієте".


Школа у Брусниці. Перед учнями виступає Сергій Параджанов


Поминки в рідному Івановому селі Чортория (Чернівецька область). Режисер Леонід Осика ("Камінний хрест", "Захар Беркут")


Сергій Параджанов і актор Іван Гаврилюк


Сергій Параджанов


Дядько Івана по батьковій лінії і мама актора. З кіноамерою - оператор "Укртелефільму" Микола Гончаренко


У фільмі "Лісова казка. Мавка". Фото: Леонід Крітенко


Джерело - Історична Правда